Озеро знаходиться в південно-західному напрямку від селища Шацьк. Власне саме озеро займає крейдову котловину. Низьким перешийком відокремлене від озера Люцимер, яке лежить від нього на схід. Площа озера складає 82 га, довжина озера 1375 м, ширина 650 м., максимальна глибина — 3,2 м, середня глибина — 2,5 м, об'єм води в озері становить 2,5 тис.м.куб. Довжина берегової лінії близько 3,7 км. Живиться озеро Чорне підземними водами та атмосферними опадами. Північний берег озера піщаний, південний та південно-східний низькі, сильно заболочені. Влітку озеро заростає водоростями в прибережній зоні —очерет, рогіз, ситник. В озері Чорному активна реакція Рн коливається від 7,5-8,5 поверхні до 6,9-7,4 біля дна. Активна реакція води здійснює суттєвий вплив на життєдіяльність водних організмів. Найменш сприятливе для них тепле і різнолужне середовище, яке не переносить багато з представників фіто-і зоопланктону, мальки та ікра, а також деякі риби. Озеро порівняно невелике. Площа водозбору становить 4,8 км.кв. Таким чином, водозбір води цього озера. Крім того, п'ята частина площі водозбору озера В.Чорного (0,642 км.кв) являє собою міську територію (смт.Шацьк) і господарсько-побутові стоки безпосередньо надходять в північну частину озера. В результаті озеро Велике Чорне дуже забруднене і евтрофне, для нього характерні великі перепади значення Рн : від 6 до 8, евтрофним (зростаючим) озерам. Найбільш забрудненою важкими металами водоймою Шацькою озерної групи є озеро Чорне Велике. Основною причиною, безперечно, є скидання в озеро стічних вод, господарсько-побутових стоків. Дане озеро, в зв'язку з перевищенням в їх воді рибогосподарських ГДК (гранично-допустимих концентрацій) по важких металах, не може використовуватись для риборозведення. Тут відмічено значне перевищення ГДК по вмісту іонів цинку (в 26 рази) і міді (в 1,5-2 рази). І як результат ми маємо факт загибелі вугра в озері В.Чорному чесною 1996 року. У фітопланктоні озера Великого Чорного зустрічається 27 видів, різновидностей і форм водоростей. Найбільш різноманітні тут хлорококкові, діатомові і синьо-зелені водорості. Чисельність синьо-зелених і діатомових значно вища, ніж в озерах Світязь, Пісочне, Перемут і навіть Соминець. Влітку їх розвиток досягає ступеня «цвітіння». Рівень загальної чисельності і біомаси фітопланктону в озері дуже високий. Вища водна рослинність представлена такими видами, як очерет звичайний, рогіз вузьколистий, латаття жовте, рдест плаваючий, тілоріз, елодея канадська, хара. Озеро Чорне Велике неглибоке. Воно добре прогрівається, чим і спричинене багатство підводної і надводної рослинності. В цілому по озеру вміст кисню тримаються на рівні насичення. Весною при температурі 12 °С концентрація кисню становить 10,63 мг/л, а влітку при температурі 19,9°С — 8,59 мг/л. Озеро Чорне відзначається великою різноманітністю видів риб. Широко розповсюджені тут плотва, карась сріблястий, лящ, йорж, в'юн, короп. Дуже рідко може зустрітися сом та щука. Добре прижились в озері сазан амурський, судак. З рідкісних завезених видів в озері Чорному Великому є білий амур та строкатий товстолобик — ці види тут не розмножуються. Орнітофауна озера Чорного не визначається багатством та різноманітністю. Постійно тут зустрічаються тільки крижень, лиска та чирок-тріскунок, та й ті в невеликих кількостях. На вивчення озера Чорного Великого звертається велика увага, особливо в теперішній час, коли воно вважається найбільш забрудненим серед озер Шацького національного природного парку. Тому зараз на озері ведуться постійні дослідження, вивчаються причини забруднення небезпечними важкими металами, такими як мідь та цинк, і методи усунення шкідливих впливів цих металів, щоб це не призвело до масової загибелі риби, особливо цінних видів. http://shatsk.com/lake.php?id=11